Знімають хлоп'ята цивільне,
Вкорочують чуба собі,
І думи свої мимовільні
Ховають в майбутній судьбі.
І відстань іще невловима
До пострілу в першу мішень...
А в полі квітує калина,
А в полі квітує калина,
Схилившись на спраглу,
На спраглу щинель,
Схилившись на спраглу шинель.
Рівняються тут покоління
На чіткості кроку в строю,
Вклоняється низько калині,
Зім'ятій в учбовім бою.
Лиш мати тихенько пригорне
Тривожно в юнацькому сні...
І знову хлоп'ята у формі,
І знову хлоп'ята у формі,
Ідуть по колючій,
По колючій стерні.
Ідутьпо колючій стерні.
..................
І туфельок пам'ять прим'ята
Кирзою солдатських чобіт.
І довго,і довго дівчата,
І довго,і довго дівчата
Їм дивляться ніжно,
Ніжно услід.
Їм дивляться ніжно услід.