Якось кума стрів Омелька...
Був худий,а став гладенький.
Гей,Омельку,хитрий лисе,
Де і як ти так роз'ївся?
Кум Омелько обізвався:
-З куховаркою побрався-
Часу жінка не марнує-
Все варенички готує.
А я жіночку люблю,
Разом з нею все роблю.
ПРИСПІВ:
Ох,варенички мої з сиром у сметані
Пухкі,солоденькі,-самі в роті тануть.
Як поїм,то вип'ю ще ізварочку кухоль,
І ремінчик розстебну,щоб не тис на брюхо.
Ой,щастить тобі,Омелько,
Завжди в тебе повна пелька!
А мені дісталась жінка
Здатна лиш до відпочинку.
Та ще з ранку і до ночі
Верещить,що схуднуть хоче.
Бо її нова спідниця
Не налазить на сідницю.
Мовив кум:та не сумуй,
Сам варенички готуй.Ось так.
ПРИСПІВ:
Ох,варенички мої,картопляні білі
Я й цибульку додаю,смажену в олії,
А грибочків як додам-біленькиї смачненьких,
То від столу відійти важео далеченько.
Ми їх з маслицем їмо,густим та гарячим,
Розум в нас тепер ясний і весела вдача.
Ось так.