Вечірня година

Л. Українка
Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце,
Вже засвітились у небі зорі...
Усе заснуло, заснуло й горе.

Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в гаю чувати.
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині.


Вийду в садочок та погуляю
При місяченьку, та й заспіваю.
Як же тут гарно,як же тут тихо.
В таку годину забудеш лихо.

Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише.