Стоїть явір над водою До неї схилився. А он там по- над горою, Місяць задивився.
Один гілками лоскоче, Другий їй моргає.А річенька їм вуркоче, Мовби з ними грає.
От хмаринка місяць вкрила, Річка почорніла. Явір каже:-Моя мила, Ти не захворіла?
Віти ніжно простягає, Немов тії крила , І як може звеселяє Щоби не журилась.
Та сяйне лишень промінням,Місяць молоденький, Річка мовби та царівна, Світиться ясненько.
Яворонька сум долає, Полишають сили. Палко річеньку кохає , Їй же він не милий.
Стояв явір над водою, Та й його не стало. Був нелюбим сиротою, Серце висихало.
А що ж місяць молоденький? По грався й покинув, Крається тепер серденько, До милого лине. --------------
Ось так от в житті буває, Когось люблять, Хтось страждає.
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0