1
На могилі самотні чорні квіти.
Зима вже снігом трошки засипа.
Плачуть зморені й голодні діти.
Стільки душ забрала клята війна.
А ти сидиш, ніби рай спустився.
Всі турботи проганяєш в далечінь.
Навіть безбожник тричі перехрестився.
А тобі глянути на горе лінь.
Приспів:
Спить солдатик у могилі. Мати його заколиха.
Хіба вона знала, що принесе з собою війна?
Та то вже доля жіноча – чоловіків доглядать.
Залишається вам тільки пісні сумні співать.
2
Вітер гойдає десь тополю.
Почорніло небо від вогню.
Кров тече і ти кричиш від болю.
Але мусиш віддати шану свою.
А хтось сидить, ніби пекло спустилось.
І так хочеться лише води ковток.
Позаду твоє життя залишилось.
Ні дітей, ні щастя, ні жінок.