Зів’ялі квіти

Зів’ялі квіти

1
Лише слова я чую з уст твоїх.
Та що ж то коїться між нами?
Мене боїшся, а не чужих.
І десь несешся за вітрами.
Життя прекрасне. Та не моє.
Тебе ніколи не забуду.
В серці крихта надії живе.
Печаль бачу повсюди.

Приспів:
Квіти ті давно зів’яли,
Що тобі я дарував.
Лише вони пам’ятали
Любов, яку шанував.

2
Оманливий твій погляд знов тікає.
Та я втомився бігти за ним.
Мене вже інша дорога чекає.
А ти лети, мов їдкий дим.
Я буду згадувати й молитись.
Вже до цього тільки й звик.
Десь у далечінь дивитись.
Із серця вирветься болі крик.