Твоїх очей байдужий спокій
Бентежить душу і тривожить,
Ти зможеш зупинити кроки,
А я не зможу, я не зможу.
І наші відлетять дороги
В пастельні далі, як у вирій,
І втамувати вже тривоги
Не в силі буду я, не в силі.
П-в:
Не ламай струну кохання, не ламай,
Бо тонка вона, й без того легко рветься,
Ще не раз у серці озоветься
Ця любов. Про неї пам,ятай!
Ти рвешся в даль, як птаха з клітки,
Й тебе тримати я не смію,
Ти повернешся ще нізвідки,
Та чи простити я зумію?
І як тобі буде на волі?
Цього не знаєш ще, не знаєш,
Я сподіваюсь, милий-любий,
Що крил своїх не обламаєш!
П-в:
Не ламай струну кохання, не ламай,
Бо тонка вона, й без того легко рветься,
Ще не раз у серці озоветься
Ця любов. Про неї пам,ятай!