Ясний місяць гаї освітив,
Солов`ї мене в юність вернули,
Коли я ту дівчину любив,
Яку пам’ять повік не забула.
Пахне травами руса коса,
Небесами виблискують очі,
Та далека, чарівна краса
Дотепер відпускати не хоче.
Приспів.
Як хороше, як зелено,
Квітками все устелено,
Зозулиця кує.
Птахи чарують піснею,
Розквітчаною весною,
А місяць світло ллє.
Гаї дарують пахощі,
На серці ніжні радощі,
Душа кохання п’є.
Всі роки мені марилось,
Ми під вербою бавимось,
Зигзиця нам кує.
Соловей мені знов наспівав,
Про красуню, що ходить у сни,
І повів, немов Бохус гуляв,
У квітучих луках, навесні.
Я у пам’яті все записав,
Про чаклунку усе зберегла,
Але чомусь в раю заблукав
І уже наяву не прийшла.