Небо каже очами, небо каже руками,
Небо може і знає де ти є.
Біль у серці минає, біль у серці не крає,
Біль у серці вже знає
с ким ти є…
Я не той – вже не той,
Хто живе лише тобою,
Я засну разом з зимою.
Ти не край – серце в край,
І потроху забувай,
Як я був разом з тобою.
Бачить небо я знаю,
Біль потроху минає,
І у скронях лунає : «Щастя є».
Трохи ще зачекаю,
З долею трохи пограю
З серцем ще поборотись
сила є…
Поруч зі мною віконце,
Ти за віконцем як сонце,
Проходиш, проходиш
не грієш мене.
Якщо я поруч з’явлюся,
Зникнути не забарюся,
Але тебе не боюсь я
Ні, це не те.