Нелюбима Любов Моя

Знову полюбив Я нелюбиму,
Нелюбимую, невірную колись.
Піснею пісень до тебе лину,
Як колись у пісні ми злились.

Дарував тобі Я ясні зорі,
Увесь всесвіт клав тобі до ніг.
Замість щастя сіяла ти горе
І простити Я тобі не зміг.

Та любов у Моїм серці не зів’яла,
Як та квітка, знову розцвіла.
Ожила, воскресла, розсіяла,
Бо до тебе вірною була.

І тепер, з великої любові,
Я тобі простив увесь твій гріх.
Кожне нерозважне твоє слово
Тане у любові, як той сніг.

Поклялась ти знову у любові
Вірною навіки мені бути.
Будь же вірна у своєму слові.
Клятви, що між нами не забудь!