-- : --
Зарегистрировано — 123 142Зрителей: 66 251
Авторов: 56 891
On-line — 20 532Зрителей: 4065
Авторов: 16467
Загружено работ — 2 119 379
«Неизвестный Гений»
Голос з неба
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
21 мая ’2013 09:42
Просмотров: 21063
Голос з неба.
… і ти, Господи, заодно з ними…
Віталій Конак.
Як закрутять ноги в тебе,
Не знаходиш спасу.
Тоді чується із неба:
–Ну що, лоботрясе?
Пхнув ногою кота Ваську
Мабуть, з пересердя?
Звідки тоді тобі ласка,
Боже милосердя?!
Котик – теж жива тварина,
Хоче їсти, пити.
Коли так, чому ж, дитино.
Це не розуміти?
Ну так що, коли поцупив
Він кільце ковбаски
То ж навіщо йому муки
До такої тряски?
Підступився я до Бога:
–Питаннячко маю:
Чому це не носять роги
Ті, що нас буцають?
Безсоромно обдирають
Кожен день та нічку.
Їх до влади обирають
Кожну п’ятирічку.
–Ой, не заздри, любий сину,
Все – до свого часу:
Божа воля – на годину,
Розум твій до Спасу.
Усі бідні та багаті…
Всі ви – божі діти…
–Крадії що нам залишать
На цім білій світі?
Помовчав Господь в задумі,
Почесав за вухом:
Ось, чого це, це ти у сумі
Із пустим лантухом!
Не бідкуйся, пустопліт,
Світ не перепишеш:
З чім з’явився ти на світ,
З тим його залишиш.
Май терпіння до бедламу.
Будеш мати ласку.
Не чіпай лише ногами
Свого кота Ваську.
Що багатий багатіє.
Йому – по заслузі…
Другий – ледве животіє…
Все ж ви – «любі друзі».
2 травня 2013 г. Юрій Униченко
Свидетельство о публикации №81504 от 21 мая 2013 года… і ти, Господи, заодно з ними…
Віталій Конак.
Як закрутять ноги в тебе,
Не знаходиш спасу.
Тоді чується із неба:
–Ну що, лоботрясе?
Пхнув ногою кота Ваську
Мабуть, з пересердя?
Звідки тоді тобі ласка,
Боже милосердя?!
Котик – теж жива тварина,
Хоче їсти, пити.
Коли так, чому ж, дитино.
Це не розуміти?
Ну так що, коли поцупив
Він кільце ковбаски
То ж навіщо йому муки
До такої тряски?
Підступився я до Бога:
–Питаннячко маю:
Чому це не носять роги
Ті, що нас буцають?
Безсоромно обдирають
Кожен день та нічку.
Їх до влади обирають
Кожну п’ятирічку.
–Ой, не заздри, любий сину,
Все – до свого часу:
Божа воля – на годину,
Розум твій до Спасу.
Усі бідні та багаті…
Всі ви – божі діти…
–Крадії що нам залишать
На цім білій світі?
Помовчав Господь в задумі,
Почесав за вухом:
Ось, чого це, це ти у сумі
Із пустим лантухом!
Не бідкуйся, пустопліт,
Світ не перепишеш:
З чім з’явився ти на світ,
З тим його залишиш.
Май терпіння до бедламу.
Будеш мати ласку.
Не чіпай лише ногами
Свого кота Ваську.
Що багатий багатіє.
Йому – по заслузі…
Другий – ледве животіє…
Все ж ви – «любі друзі».
2 травня 2013 г. Юрій Униченко
Голосование:
Суммарный балл: 50
Проголосовало пользователей: 5
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 5
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлен: 21 мая ’2013 10:07
Юрий,с глубоки подтекстом и р!дною мовою!!!ЗДОРОВО!!!Искренне рад встрече!!!С уважением Виктор.
|
koshelewiktor19466
|
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
Интересные подборки: