По моїй щоці тече сльоза.
Гірко плачу я.
Сижу я взаперті -
В душевній самоті.
Світ пітьмой покрився.
Та пітьма - це моя найближщая душа ,
Що закрила сонце , небо , все закрила
Й навіті радість відняла.
Жити більше ч не можу!
Нічого мені тут робить.
Все нестерпне , біль в душі і
розруха у моїм житті.
Все набридло! Досить!
Я йду , я лину ...
АВТОР: Наташа Вознюк
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
"Все перемелится, родная...
Ты улыбнись и обними."
С теплом!