-- : --
Зарегистрировано — 123 106Зрителей: 66 215
Авторов: 56 891
On-line — 4 638Зрителей: 891
Авторов: 3747
Загружено работ — 2 118 827
«Неизвестный Гений»
Забула вже нарешті я...
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
25 апреля ’2013 01:21
Просмотров: 20807
Забула вже, нарешті,я
Твої слова і образ твій.
Давно я, друже, не твоя;
І, ти давно уже не мій.
І, мов, ніколи, й, не було
Твоїх обіймів і зітхання;
Давно вже снігом замело
Сліди великого кохання.
Того кохання, що буває,
Лиш, раз єдиний у житті;
В якого розуму немає,
В якого мрії золоті.
Яке злетіло, ніби птах;
Куди й коли - не зчулась я.
Та, й, розгубилось у літах...
А, з ним і молодість моя.
Свидетельство о публикации №77563 от 25 апреля 2013 годаТвої слова і образ твій.
Давно я, друже, не твоя;
І, ти давно уже не мій.
І, мов, ніколи, й, не було
Твоїх обіймів і зітхання;
Давно вже снігом замело
Сліди великого кохання.
Того кохання, що буває,
Лиш, раз єдиний у житті;
В якого розуму немає,
В якого мрії золоті.
Яке злетіло, ніби птах;
Куди й коли - не зчулась я.
Та, й, розгубилось у літах...
А, з ним і молодість моя.
Голосование:
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Нет отзывов
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
Интересные подборки: