Портрет

Волосся темне , запах жита,
Струнка, немов береза молода,
Коса із стрічкою завита,
Здається, що вона як золота.

Біленька шийка лебедина,
Високі груди, талія тонка,
Немов іде до нас картина,
Писана Рафаелева рука.

Личенько спромінює добро,
Янголи невже її ліпили.
Коли хто бачив, таке було -
Від неї і без вина п’яніли.

Красу таку щоб описати,
Не досить паперового листа,
І навіть, щоб намалювати,
Не знайдете такого полотна.