-- : --
Зарегистрировано — 123 198Зрителей: 66 303
Авторов: 56 895
On-line — 20 183Зрителей: 3988
Авторов: 16195
Загружено работ — 2 120 217
«Неизвестный Гений»
Сатира или черный юмор по украински
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
24 января ’2013 00:17
Просмотров: 21849
Заповітник
(варіації на тему „Заповіту” Великого Кобзаря)
Як умру, то поховайте мене ... де прийдеться,
бо, гадаю, що невдовзі вже не доведеться
вибирати, де лежати вічно в домовині ...
Отаке у нас твориться в рідній Україні !
Дочекались ми нарешті волі і свободи.
Та куди ж тепер подітись бідному народу ?
Бо дорвалися до влади крикуни і хами.
Ділять все, що чесні люди творили віками.
Поміж тим не забувають гарно говорити,
закликати, обіцяти, інших пожурити.
А коли біля корита всі зберуться вмісті
честь і совість там дрімають, лиш би попоїсти !
Розтягли, що тільки можна – фабрики, заводи.
Не забули про палаци і про теплоходи.
Вже дісталися нарешті й рідної земельки.
От би кожному з них нею та набити пельку !
Щоб сповна наїлись твердю і прийшли до тями
та згадали, що колись їх народили мами.
Що існує ще на світі й Україна ненька,
але їм вона, як видно, зовсім не рідненька.
Що на світі є Вітчизна – наша Україна,
і що вічна тільки Вічність, лиш вона єдина.
Свидетельство о публикации №60966 от 24 января 2013 года(варіації на тему „Заповіту” Великого Кобзаря)
Як умру, то поховайте мене ... де прийдеться,
бо, гадаю, що невдовзі вже не доведеться
вибирати, де лежати вічно в домовині ...
Отаке у нас твориться в рідній Україні !
Дочекались ми нарешті волі і свободи.
Та куди ж тепер подітись бідному народу ?
Бо дорвалися до влади крикуни і хами.
Ділять все, що чесні люди творили віками.
Поміж тим не забувають гарно говорити,
закликати, обіцяти, інших пожурити.
А коли біля корита всі зберуться вмісті
честь і совість там дрімають, лиш би попоїсти !
Розтягли, що тільки можна – фабрики, заводи.
Не забули про палаци і про теплоходи.
Вже дісталися нарешті й рідної земельки.
От би кожному з них нею та набити пельку !
Щоб сповна наїлись твердю і прийшли до тями
та згадали, що колись їх народили мами.
Що існує ще на світі й Україна ненька,
але їм вона, як видно, зовсім не рідненька.
Що на світі є Вітчизна – наша Україна,
і що вічна тільки Вічність, лиш вона єдина.
Голосование:
Суммарный балл: 10
Проголосовало пользователей: 1
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 1
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлен: 24 января ’2013 01:12
Це не гумор, це крик душі, це наш біль і гола правда нашого життя!
|
LNG-4640
|
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
Интересные подборки: