Вдивляюсь в небо синє,
В потік глибоких річок.
У роси що в тумані,
У зорі темних нічок.
Я квітами милуюсь,
Травами запашними
І сонцем що заходить
Вечірньої години.
Вдихаю теплий вітер
Що віттям колихає,
Ловлю потік думок
Що Бог нам посилає.
Яка уява у Творця
Він все створив прекрасне,
Нема початку і кінця
І все для нас сучасне.
Із року в рік, із дня у день
Все знову оживає,
І цей секрет нам не збагнути
Один Творець лиш знає.
Свидетельство о публикации №61801 от 22 января 2013 года
Як Гарно!!! Мабуть сто років вже не писала українською...
Ти вдивляйся у струмочок,
Що звучить чарівно в гаю,
Співи лагідні, дівочі,
Що з за пагорба линають.
Зорепади, що як сльзи,
На далеком небосхилі,
Геть журбу, життеви грёзи,
І кохай свою країну!
Буде все гаразд можливо
Буде син і буде мати,
Буде краща доля, люба,
Як підуть всі супостати-
Все довколи раем буде.
Все ще буде- зачекаймо,
Бог поверне нашу долю,
І чарівною музикой
Зазвучить усе довколи...