Якщо хочеш, то...

Ти мене помалу змінював,
Не боявся поля мінного,
Ні вулкану, що заснув,
Я в тобі, здавалось, гинула,
Воскресала щохвилини і,
Прокидалася від сну,
Ти вдихав життя відтінками,
Став моєю половинкою,
Хоча родом був здаля,
Я, неначе намистинками,
Поєдналася в суцільності,
Захиталася земля.
Не боялась бути зверхньою,
Нетерплячою, не гребував,
Ти мене любив і все…
Матері, дитя і стерви я
Ролі грала за потребою,
Але ти сприймав мене…
Дивувалась, не лукавив ти,
Став і другом, і наставником,
Я вклоняюся і йду…
Ти мене, мов з шафи витягнув,
Оживив, дав нове дихання,
Щастя я своє знайду…
Але ти…ти вічно житимеш,
У моїх думках і житньою
Нехай буде твоя путь…
Я тебе завжди любитиму,
Пам’ятай мене щасливою,
Якщо хочеш, то забудь…