-- : --
Зарегистрировано — 123 403Зрителей: 66 492
Авторов: 56 911
On-line — 4 636Зрителей: 893
Авторов: 3743
Загружено работ — 2 122 638
СОЦИАЛЬНАЯ СЕТЬ ДЛЯ ТВОРЧЕСКИХ ЛЮДЕЙ
«Неизвестный Гений»
НАШІ ЖУРАВЛІ...
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
22 декабря ’2012 
07:13
Старим емігрантам, котрі доживають свій вік на чужині, присвячую
Моя Вкраїно, калиновий цвіте,
Чому так сумно на твоїй землі,
Коли поля пустіють, й гасне літо,
І покидають край наш журавлі...
Збираються вони ще на світанні;
Розправлять крила й, взявши висоту,
Летять-летять до вирію ключами
Шукати кращу доленьку свою.
О, скільки їх у світ повилітало!
Та, залишивши холод і біду,
Завжди в серцях тверду надію мали,
Що стрінуть весни у своїм краю.
Стелився шлях їм крізь густі тумани...
І не було спочинку, ні тепла.
Аж за моря глибокі й океани
Недоля на край світу занесла.
А там, нові дороги простелились...
Коли ж осіли – наче й ожили.
У гніздах вже і діти народились,
Та журавлі Вкраїною жили
І вірили, що вже великим родом
Нарешті знов повернуться туди;
Хоч не світило сонце в непогоду,
Але вони надіялись таки,
Що буде свято їм і всій родині.
Ех, дотягнути б тільки до весни!
…Та де ж ключі ті рідні журавлині,
Котрі летять додому з чужини!?...
...Коли в не ріднім небі голос лине -
Кру-кру журливе чую я здаля,
То знаю, що мої то побратими
Прощають знову друга-журавля...
Летять вони тепер у Божий вирій...
І цього лету вже не зупинить...
Тим, що до болю рідний край любили,
На чужині судилося дожить.
Ми ж посадім калину на могилах. -
Нехай тіла прийме чужа земля...
Як рідне небо прихилить несила,
То хоч заплаче гронами вона...
Надя Козак
Свидетельство о публикации №55601 от 2 января 2013 годаМоя Вкраїно, калиновий цвіте,
Чому так сумно на твоїй землі,
Коли поля пустіють, й гасне літо,
І покидають край наш журавлі...
Збираються вони ще на світанні;
Розправлять крила й, взявши висоту,
Летять-летять до вирію ключами
Шукати кращу доленьку свою.
О, скільки їх у світ повилітало!
Та, залишивши холод і біду,
Завжди в серцях тверду надію мали,
Що стрінуть весни у своїм краю.
Стелився шлях їм крізь густі тумани...
І не було спочинку, ні тепла.
Аж за моря глибокі й океани
Недоля на край світу занесла.
А там, нові дороги простелились...
Коли ж осіли – наче й ожили.
У гніздах вже і діти народились,
Та журавлі Вкраїною жили
І вірили, що вже великим родом
Нарешті знов повернуться туди;
Хоч не світило сонце в непогоду,
Але вони надіялись таки,
Що буде свято їм і всій родині.
Ех, дотягнути б тільки до весни!
…Та де ж ключі ті рідні журавлині,
Котрі летять додому з чужини!?...
...Коли в не ріднім небі голос лине -
Кру-кру журливе чую я здаля,
То знаю, що мої то побратими
Прощають знову друга-журавля...
Летять вони тепер у Божий вирій...
І цього лету вже не зупинить...
Тим, що до болю рідний край любили,
На чужині судилося дожить.
Ми ж посадім калину на могилах. -
Нехай тіла прийме чужа земля...
Як рідне небо прихилить несила,
То хоч заплаче гронами вона...
Надя Козак
Голосование:
Суммарный балл: 170
Проголосовало пользователей: 17
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 17
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Вниз ↓
|
Оставлен:
22 декабря ’2012 16:01Дуже гарний вірш, Надіє! Мені подобається, як Ви пишете, тому навіть такий сумний вірш для мене гарний. Але за великим рахунком, багато хто з української діаспори вважає себе щасливим, бо дожили до здобуття Україною незалежності - здійснилася віковічна мрія. От якби Ви ще й такого вірша написали! Бо син мій каже: в українській літературі все настільки сумне і жалісливе, що читати його не хочеться. Дякую за те, що умієте перейматись чужим болем, з побажанням всього найкращого, уклінно - Володимир.
|
|
|
Оставлен:
22 декабря ’2012 19:16Володимире, я така рада, що Ви заходите в гості! А Ваші відзиви для мене - безцінні. Дякую за рецензію на мою поезію. Що до сумні-веселі: моя, як і в цілому українська поезія, в основному замішана на мінорних акордах. Бо така вже доля нашої України - веселого у нашій історії мало. Хто у цьому винен? Здебільшого - ми самі. На рахунок старої повоєнної вимираючої еміграції...знаю про них, як кажуть, "не по наслышке"...Хто емігрував - незалежно коли - знає, що це таке...))))) Але ж не все таке сумне у нашому королівстві)))! Хоча б вірші, такі як Я- КОЗАК...Думаю, він під стать і Вашому синові! Щоб я йому порадила: перечитати історію України ( зараз багато різноманітних видань) і він усе зрозуміє...
В захопленні від Ваших талантів, щиро - Надя |
|
|
Оставлен:
22 декабря ’2012 18:57...Коли в неріднім небі голос лине -
Кру-кру журливе чую я здаля, То знаю, що мої-то побратими Прощають знову друга-журавля... Надюша,тронула до глубины души своими проникновенными строками! ОЧЕНЬ ТАЛАНТЛИВАЯ РАБОТА! БРАВОНАДЮША! Очарована! С дружеским теплом.    |
SVETAROM117
|
|
Оставлен:
22 декабря ’2012 22:22Хорошее стихотворение, Надежда. Чувствуется глубокая тоска по родному краю. Хочь я і россіянин, но українську мову розумію і кожну рисочку вашого вірша можу прочути. З Новим роком Вас.
  |
arnold_m12
|
|
Оставлен:
22 декабря ’2012 23:17Прекрасные стихи Надежда!!! С наступающим вот вот у Вас там в далеких краях Рождеством и общим наступающим Новым годом!!!
|
Persei45
|
|
Оставлен:
24 декабря ’2012 16:33НАДЕНЬКА,СТИХИ ПРОСТО ПОТРЯСАЮЩИЕ! Доходят до глубины сердца!
СЕРДЕЧНО ПОЗДРАВЛЯЮ ТЕБЯ С ДНЁМ РОЖДЕНИЯ! СЧАСТЬЯ,ЛЮБВИ,ВДОХНОВЕНИЯ НО САМОЕ ГЛАВНОЕ-ЗДОРОВЬЯ НА ДОЛГИЕ ГОДЫ! Пусть тепло близких людей согревает твоё сердце! ВСЕХ БЛАГ И НОВЫХ ТВОРЧЕСКИХ ВЕРШИН! Обнимаю.С сердечным теплом и большой симпатией!      |
SVETAROM117
|
|
Оставлен:
25 декабря ’2012 19:15Свєточка, дякую щиро за поздоровлення. Ти - перша))))Нехай воно все так і буде у нас ... Знаєш, поспілкуєшся з тобою ... і відчуваєш таку світлу енергетику і ... ніби лагідний сонячний промінь загляне в душу... Чуєшся знову молодою... хочеться жити...Спасибі)))))))))))))))))))))
|
|
|
Оставлен:
25 декабря ’2012 14:22"Нема пророка у своїй вітчизні"! Дуже гарне порівняння. Вірш дуже легко читаеться. Думаю в недалекому майбутньому, Ваша творчість буде класикою української літератури. Ваше зображення буде друкуватись на гривні, як Л.Українки, Шевченка, Сковороди! ))) А поки, я особисто добавлю Вас надя в "улюблені автори" та запрошую Вас у друзі! З католичним Різдвом, та наступаючими новорісними святами!
|
|
|
Оставлен:
25 декабря ’2012 20:15Дякую, Олександре, за таку оцінку моєї поезії...Так ще мене ніхто не оцінював))) Надіюся, що Ваші слова - щирі...)))))))))
З теплотою, Надя Козак |
|
|
Оставлен:
03 января ’2013 09:58Здравствуйте, Надежда! Я очень рада, что Вы зашли ко мне, почитать меня, хотя то, что читали, - не самое лучшее, из того, что я написала, но всё же мне приятно...
Ваши стихи на родном языке восхитительны и я получила огромное удовольствие от прочтения... Спасибо! Сама я не умею писать на нём так, как Вы, ибо мой украинский очень беден, да и писала я всегда только на русском почему-то... Но очень люблю читать на нём у других... У меня же только несколько стихов на родном, одни из которых очень гармонируют с Вашими журавлями... Рада знакомству! З Новым роком Вас! Щастя Вам та Вашій сім'ї! Кохана люба Україно,- пшеничні в золоті поля; моя душа до тебе лине, де квітне мальвами земля... Бо серце мріє повернутись в твої обійми, як дитя, що хоче ласки, пригорнутись, забути сум та маяття... Пробач мені, голубо моя, що я в чужім тепер краю; такa напевне моя доля, та, як в дитинстві, я люблю... Люблю пісні твої, кохана,- з колиски пам |
|
|
Оставлен:
03 января ’2013 10:03 Прошу прощения, но почему-то стихи не отправляются полностью...
Вот ссылка на них, если Вам интересно.. |
|
|
Оставлен:
04 января ’2013 03:58Лєночка, я до глибини душі зворушена Вашими словами. Щиро дякую за їхню теплоту. Знаю, що це - щиро. Розумію Вашу тугу , бо й сама емігрантка. Гарний, серцем написаний і Ваш вірш по-українськи. Так як Вам не пишеться українською, так мені російською. Тому і тут Вас розумію. Як розмовляє душа, так і лягає на папір. Не страшно. У Бога всі мови - рівні. Зичу Вам успіхів у творчості та у житті... Щиро, Надя
|
|
Вверх ↑
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
Интересные подборки:
Настанет день,
И с журавлиной стаей,
Я поплыву..... Спасибо Надя!!!