-- : --
Зарегистрировано — 123 610Зрителей: 66 673
Авторов: 56 937
On-line — 15 512Зрителей: 3030
Авторов: 12482
Загружено работ — 2 127 509
«Неизвестный Гений»
Я - КОЗАК...
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
03 декабря ’2012 01:16
Просмотров: 22078
Я - КОЗАК...
Подаруй мені, доле, коня -
Скакуна вороного.
А ще збрую, щоб добра була -
Пасувала на нього.
Підкую я свого рисака,
Й у сідло легко скочу.
Свисну так, аж зачує рідня...
Понесусь, де сам схочу...
Пр:
Я по-духу - козак і, звичайно, по-крові,
То ж стелись мені, путь, за пороги Дніпрові...
Там кургани вночі розмовляють з вітрами,
І старі кошові вчать нас буть козаками.
Шабелину до боку припну,
І розправлю рамена;
Оселедець за вухо запну,
Вставлю ноги в стремена.
Повернути б якось із глибин
Наше лицарство й славу.
Та кому ж, як не нам, молодим,
Будувати державу.
Пр:
Я по-духу - козак і, звичайно, по-крові,
То ж стелись мені, путь, за пороги Дніпрові...
Там кургани вночі розмовляють з вітрами,
І старі кошові вчать нас буть козаками.
Встаньмо купно за край, як колись,
Під малинові стяги.
Січ новітню створити взялись:
Дай нам, Боже, відваги...
Вже гряде, побратими, пора -
Славних пращурів зміна.
Зайнялася новітня зоря -
Молода Україна!!!
Пр:
Я по-духу - козак і, звичайно, по-крові,
То ж стелись мені, путь, за пороги Дніпрові...
Там кургани вночі розмовляють з вітрами,
І старі кошові вчать нас буть козаками.
Надя Козак
Свидетельство о публикации №52588 от 19 декабря 2012 годаПодаруй мені, доле, коня -
Скакуна вороного.
А ще збрую, щоб добра була -
Пасувала на нього.
Підкую я свого рисака,
Й у сідло легко скочу.
Свисну так, аж зачує рідня...
Понесусь, де сам схочу...
Пр:
Я по-духу - козак і, звичайно, по-крові,
То ж стелись мені, путь, за пороги Дніпрові...
Там кургани вночі розмовляють з вітрами,
І старі кошові вчать нас буть козаками.
Шабелину до боку припну,
І розправлю рамена;
Оселедець за вухо запну,
Вставлю ноги в стремена.
Повернути б якось із глибин
Наше лицарство й славу.
Та кому ж, як не нам, молодим,
Будувати державу.
Пр:
Я по-духу - козак і, звичайно, по-крові,
То ж стелись мені, путь, за пороги Дніпрові...
Там кургани вночі розмовляють з вітрами,
І старі кошові вчать нас буть козаками.
Встаньмо купно за край, як колись,
Під малинові стяги.
Січ новітню створити взялись:
Дай нам, Боже, відваги...
Вже гряде, побратими, пора -
Славних пращурів зміна.
Зайнялася новітня зоря -
Молода Україна!!!
Пр:
Я по-духу - козак і, звичайно, по-крові,
То ж стелись мені, путь, за пороги Дніпрові...
Там кургани вночі розмовляють з вітрами,
І старі кошові вчать нас буть козаками.
Надя Козак
Голосование:
Суммарный балл: 29
Проголосовало пользователей: 3
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 3
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлен: 03 декабря ’2012 01:29
Чудово НАДІЯ в козацькому дусі ДУЖЕ добре Достойно ! 10 балів і удачі завжди!!!!
|
Maksumzyk28
|
Оставлен: 03 декабря ’2012 19:06
Nikopet, а что случилось? Где наша переписка? Почему Вы ее удалили? ))))))))))))
|
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Трибуна сайта
Наш рупор
Интересные подборки: