Родинний камінь.

В маленько селі, родина проживала,
Складалася родина з двох маленьких діточок,
Де мати з батьком їх доволі опікали,
Щоб не були нужденними,поки жили всі вчотирьох.

І ось повіяв вітер невблаганний,
Розвіявши усі надбання.
Що коїться і як нам жити далі?
Сердешним криком голосила мати,
Що нам робити,ми залишились без хати?

Все придбане кудись поділося без сліду,
-Це буревій накоїв стільки лиха.
Куди іти?,а може ми почнемо все спочатку
І разом із сім"єю побудуєм нову хатку.

Всі разом узялися до роботи,
Нікого вже не звали безтурботним.
Як батько з матірью,так і маленькі діти,
Поставили хатину й нову стріху.

Пройшли роки,батьки вже постаріли,
А хатка та стоїть овіяної сили.
Не залишають діти спомин давній,
Як відтворили вчотирьох Родинний камінь.