Пройшов турнір, чудова вікторина,
В якій я у дитинстві переміг.
Була для мене радісна година,
Коли удача падала до ніг.
Але не так та слава переможця
Змінила стан душі моєї враз,
Як мила, ніжна усмішка жіноча
Тієї, що турнір вела для нас.
Вродлива, лагідна, привітна панна
Із дуже гарним рідкісним ім’ям.
Побачить я бажаю вас, Уляно,
Пишу свого листа з душею вам.
Коли ви завітали в нашу школу,
У той же день сподобались мені.
До успіху я рвався як ніколи,
Аби зустрітись з вами знов тоді.
І ось я переміг. Усе скінчилось.
Для цього стимул сильний ви дали,
Та всупереч надіям получилось,
Що нас дороги різні розвели.
Я всі ці роки сумував за вами,
Але таки не зважився шукать.
Стоїть сором’язливість поміж нами,
Яку мені несила подолать.
Якби не це, ми може би зустрілись,
І я би вас з любов’ю обійняв,
Усе, що в моїм серці накопилось,
Я вам би наодинці розказав.
Зв’язок із вами, дорога Уляно,
Я відновити поки що боюсь,
Але бажаю. Пізно я чи рано
Усе-таки відваги наберусь,
До себе на побачення запрошу.
Пробачте за відвертість ви мою.
Тримає фото згадочку хорошу,
Де з вами на турнірі я стою.