Тебе ніхто не врятує, крім тебе,
Ні від суму, ані від люті,
Якщо падаєш - значить, так треба,
Якщо плачеш, то сльози почуті,
Ні, не Ним, і не Нею – землею,
Чи то космосом - певною сферою,
Бо ніщо не зникає безслідно,
Все поєднане міцно системою.
Ось, зрання невдоволений настрій,
Хоча вечір був наче приємний,
Захотілось банального щастя,
Захотілось кохання взаємного,
І виношуєш думку у серці,
Тихо мрієш про сонячне диво.
Непомірну ціну заплативши
Знов стаєш на години щасливою.
Розкіш теплого хутра уваги
До персони, до особистості…
Ні, ніхто не врятує, тримайся,
Бо триває процесс – зрілості.
ВІта, "тримайся, бо ніхто не врятує крім тебе"
Ні від суму та від відчаю.
Бо триває процес - зрілості.
Тобі я посвідчую. Сподобалося поетичні сплоески Вашої душі.Гарно, приємно.Хвилююче.
Ні від суму та від відчаю.
Бо триває процес - зрілості.
Тобі я посвідчую. Сподобалося поетичні сплоески Вашої душі.Гарно, приємно.Хвилююче.