Нестерпний щем

Нестерпний щем.
Ще пам’ять досі колихає
Душі розгойдану колиску.
Та колискова не стихає,
Через роки сльозою бризка.
А я на росяний шпориш
Ступаю босоніж подвір’ям.
Хапаю поглядом у вірш
Ніким не займане сузір’я.

А серце болем защемить
Від того, що назавжди втратив.
Та зупинюсь на якусь мить
Біля побіленої хати.
Ще пахне маминим борщем
Та огірками с терпким кмином.
В грудях моїх нестерпний щем,
Який з часів дитинства лине.