Допірнувши до зірок

Чи змогла б ти побачити зорі,
Коли йдеш ти неспішним кроком,
В ті калюжі, такій прозорій,
Такі близькі й такі високі?..

Навіщо ти знову плачеш?
Солоні сльози ллєш дівочі…
Що темряву тільки бачиш
Навіщо казати, розплющивши очі?!!

Навіть птах у клітці мріє,
Що побачить безкрайнєє небо,
Коли в´юга зі скорб´ю виє…
Так що зайвих сльоз не треба!

Не витрачай життя лиш на сльози,
Будь собою кожну цінну хвилину.
Бо весна прийде після морозів,
І луною пташина пісня лине…