Кину я свій смуток у воду

Кину я свій смуток у воду
В тій воді немає броду
Хай несе потік бурхливий
А козак відчує сили

В омуті річному камінь
Він лежить та спить віками
Смуток камню відсахнувся
Та й до мене повернувся

Підхопив мій смуток вітер
Що гуляє по всім світі
Де краї далекі знає
З моїм смутком заблукає

Вітер не доніс та й годі
Сум тяжкий, як камінь у воді
Пройда втік, не озирнувся
Смуток знову повернувся

Ген, вогонь, візьми поживу
Клопіту щоб без, пожив я
Запали мої турботи
Будь завзятим до роботи

Зайнялось таке багаття
Що прийшли і сестри й браття
Кинем ми вогню злу долю
Та пізнаєм щастя й волю