Батьківські явори, ви мої!
Я пам`ятаю ваші теплі віти!
Буяло серце казковим цвітом!
Ой, як же любо у селі!
Не було там ні туги, ні чуми,
А розум як полонять, серйозні думи,
Душою припадала до столітньої кори,
Дочку втішали Батьківські явори!
Пробачте, що Вас не захищала!
Не боронила, і міцно не обіймала!
Не плакала, і не молилась,
Не втішала, і мало корилась!
На світі той даремно жиє,
Кто своє коріння не помічати сміє,
А нащо на світі жити???
Якщо добро Батьківське не цінити?
(из воспоминаний,навеяло)
Древа и травы под лазурным небом,
летят,спешат над степью сны-ветра,
в зените солнце..тишина июня
и чудо в детстве Лета бесконечья!!
Поздравляю! Какая красота! Жаль что я не понимаю украинского языка, хотя мои родители с Украины. Меня учили только русскому и
французкому. Но я и французкий помнила лет десять не больше.
Зато отец обожал украинские песни и я их тоже любила... 10!
Удачи Вам!
Тоню, я Вас вітаю. Великий вірш. Цей вірш призиває до патріотизму мого народу, засуджує тих хто шукає інше коріння свого народу там, де його нема. Засуджуе тих, хто живе на нашій землі, а дивиться на схід, шукаючи вигоду там, своє плюндруючи. Я так прочитав Вашого вірша. Я його бачу геніальним і це правда. Слава Українському народу. Слава російському народу.
Содержательный стих. Вот только я засомневался, что правильна строчка: "Я пам`ятаю ваші тепла віта!" Наверное, все же "теплі віти"? Множественное число? А так - +10
Как Вы ласково выразили чувство патриотизма к своей родине, Тонечка. Мне оно тоже не чуждо. Но вот писать на белорусском я вообще не смогла бы. Я хоть и живу в Белоруссии, но говорить училась на русском, как и все кто живет в моём городе. Белорусский понимаю отлично, но говорить на нем не смогла бы.