Твій лист - весняна пісня солов`я

О, Боже Всевишній, Слава Тобі!
Матусю мою, Ти втішаєш в журбі,
І Всесвіт від Тебе, й дитина мала,
Від Тебе й матуся, Тобі лиш хвала!
О, нене, кохана моя!!!
Твій лист - весняна пісня солов`я!
Мова рідна, як річка тече!
На серці так любо, від Божих речей!
Як сонце осяяло душу мою!
Там матінка сина, жде в ріднім краю!
Клич серця - є Божа любов!
Я вірю, побачимось матінко знов!
(Горбунова Тоня)

Мама оберігає нас своїх дітей, коли ми ще не народились
Мама чує наш перший крик, як вітання світові.
Мама навчила нас мовити перше слово і зробити перший крок.
Мама дала життя і охороняє це життя, як ангол-хранитель.
А коли нам важко, то в критичну, може й трагічну мить кличимо маму порятувати нас. Якщо ще мама жива, то чує наш клич і прилітає на поміч, як сива голубка. а якщо відійшла за межу життя, то серцем прийме наш голос у небесах, бо це голос її дитини, і здолає вічність її душа, і поспішить на землю обняти свою дитину.
А не раз. буває, кличимо маму і в снах, бо поки живемо на світі, то в думках і душах наших жива мати, бо ми частина маминого тіла і маминої душі і своїм життям продовжуємо мамине життя.
Ярема Гоян