Мені наснилися троянди…

Мені наснилися троянди…
Блідо-рожеві, запашні…
Немов, прокинулась я вранці
В таємно-звучній тишині.

На підвіконні, біля ліжка,
На столику біля вікна…
Та скрізь, поставив вночі нишком
Ти повних квітів імена.

Пелюстків ніжної троянди
І не злічити, що лягли
На мою ковдру, в моє ліжко,
Даруючи духмяні сни.

І, поглинаючи повітря,
Всю свіжість вранішню мені
Троянди дихали в обличчя,
Як колись дихав ніжно ти.

Мабуть, відчувши запах квітів,
Повік ледь-ледь помітний рух –
Прокинулась, і сни духмяні
Всі зникли, як з тополі пух.