-- : --
Зарегистрировано — 124 093Зрителей: 67 137
Авторов: 56 956
On-line — 24 453Зрителей: 4808
Авторов: 19645
Загружено работ — 2 134 631
«Неизвестный Гений»
"Реквієм по Боїнгу МН - 17..."
Пред. |
Просмотр работы: |
След. |
19 октября ’2024 10:16
Просмотров: 408
"Що б там і кого б, я не любив,
Вам кажу відповідально - хмуро:
Я – один із тих, хто підло збив,
Той літак, що прагнув меж Лумпура.
Іншої нема країни знай,
І сьогодні, на душі так гірко;
Я національності, як край,
Із ракетою бандитів. Зірка,
- Я, на перших шпальтах, на вустах
Світових газет, стін де параша...
Бо і сам собі вселяю страх
Тим, що я основа слова RUSSIAN.
З покидьками, віри посіпак,
З тими, хто вже бреше: "не хотіли",
Над Торезом збили мрій літак
Вибираючи без жалю стріли...
Прозвучить блюзнірськи жваве зло
Запізніла не чужа банальність:
Може, нам з тобою й не везло,
Як тобі моя, національність.
Мій народ, який всім остогид,
І пробачив псам дикунське діло,
Вчора, я з тобою, збив, що плід,
Лайнер, в України, небі, вміло.
Так, сьогодні я – один із них,
Тих, хто неприємний, та брехливий –
Тих, хто хоче, щоб обставин збіг:
Більше злетів, чим... - посадок. Хтивий!
Збили всі, хто сяє у Facebook,
Розміщаючи злих орків фото,
Збили ті, хто установку "Бук"
Гнав через кордон свій, знай скорбота.
Збили ті, хто слово хиже мав,
Хто озброїв сепара, та хама,
Збили ті, хто хлопчика, як гав
Кремль рекламою, - вбивала дама...
"Боїнг" збив пропутінський дебіл;
Цей літак, пізнає слідства муки:
Двісті дев'яносто вісім тіл
В Грабове... - село, зайшли з розпуки.
Купки іноземних паспортів,
Тапки, капелюшки, діти, - наче,
Дах, проломлений, чекав катів,
Безіменної старенької, тим паче.
Хто конкретно звідки збив, літак
Слідчі, завжди, скажуть, гонорові...
Я, кажу за них: "Ми збили, так,
Всі, сини Росії, - "честі", крові.
Поки з хмиз, політиків уми
Ще готові до знущання війська,
Я за них зізнаюсь: збили ми,
Винен, Я, - душа моя, російська"
*** Андрій Орлов (Орлуша) 18.07.2014
Вам кажу відповідально - хмуро:
Я – один із тих, хто підло збив,
Той літак, що прагнув меж Лумпура.
Іншої нема країни знай,
І сьогодні, на душі так гірко;
Я національності, як край,
Із ракетою бандитів. Зірка,
- Я, на перших шпальтах, на вустах
Світових газет, стін де параша...
Бо і сам собі вселяю страх
Тим, що я основа слова RUSSIAN.
З покидьками, віри посіпак,
З тими, хто вже бреше: "не хотіли",
Над Торезом збили мрій літак
Вибираючи без жалю стріли...
Прозвучить блюзнірськи жваве зло
Запізніла не чужа банальність:
Може, нам з тобою й не везло,
Як тобі моя, національність.
Мій народ, який всім остогид,
І пробачив псам дикунське діло,
Вчора, я з тобою, збив, що плід,
Лайнер, в України, небі, вміло.
Так, сьогодні я – один із них,
Тих, хто неприємний, та брехливий –
Тих, хто хоче, щоб обставин збіг:
Більше злетів, чим... - посадок. Хтивий!
Збили всі, хто сяє у Facebook,
Розміщаючи злих орків фото,
Збили ті, хто установку "Бук"
Гнав через кордон свій, знай скорбота.
Збили ті, хто слово хиже мав,
Хто озброїв сепара, та хама,
Збили ті, хто хлопчика, як гав
Кремль рекламою, - вбивала дама...
"Боїнг" збив пропутінський дебіл;
Цей літак, пізнає слідства муки:
Двісті дев'яносто вісім тіл
В Грабове... - село, зайшли з розпуки.
Купки іноземних паспортів,
Тапки, капелюшки, діти, - наче,
Дах, проломлений, чекав катів,
Безіменної старенької, тим паче.
Хто конкретно звідки збив, літак
Слідчі, завжди, скажуть, гонорові...
Я, кажу за них: "Ми збили, так,
Всі, сини Росії, - "честі", крові.
Поки з хмиз, політиків уми
Ще готові до знущання війська,
Я за них зізнаюсь: збили ми,
Винен, Я, - душа моя, російська"
*** Андрій Орлов (Орлуша) 18.07.2014
Голосование:
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи
Интересные подборки:
Жара. Щит баскетбольный загрустил,
Команда внуков съехала нежданно;
Все игры отменили нету сил
У дедушки и бабушки… Что странно,
Площадку захватили мастера:
Луна и солнце; их турнир беспечен:
Бросок, с утра, для рыцаря пера,
К обеду залетит в корзину! Встречен,
От полдня вызов, снова лёгкий пас,
И к вечеру в кольце застрял нелепо
Мяч — бол заката, сумеречный, спас
Оскал луны, волнующий ночь, слепо.
Играть с луной… — с бессонницей не спать,
Она проворна в темени кромешной:
Сама прожектор и ни дать ни взять,
Царица — форвард всей планеты грешной.
Сто тридцать лет продлился скромный тайм
«Корзины персиков»… — Ночь на исходе,
Бросок, ещё бросок… — о, сколько тайн
Упрятано в простой игре, в народе.