Щеплення від біографії

Крали щастя по крихтах,
і цього іншим не поясниш —

як трояндовий трунок
або поцілунок найперший,

як ставав оксамовитовий ранок
чи день металевим,

як замріяний світ, що закоханий був,
мов Нарцис, у відбиток свій власний,

так зненавидів його, що геть почорнів,
цей портрет,

збожеволів та розреготався,
і вихлюпнувся, наче кит,

на спаплюжений берег,
бо дальше вже просто не зміг.

Ну а ти, ти залишився
заніміти і знати: пояснень катма,

виправдань без любові
немає й не буде,

ліпше в шапці дирявій
блукати
по берегу моря,

відмовляючись від біографій,
жбурляючи мушлі назад...


14.08.2024.