Сподівалась

Сподівалась ми щасливі;
Разом старість будем зустрічати,
Єдиній донечці радіти,
Онука милого глядіти.
Ми лікарі з тобою;
Тому і мовчазні.
Нелегко було відпускати
Тебе до іншої сім`ї:
Біда завжди бува незваною
Недовго жили ви з коханою
Хвороба на поріг завітала
Мила тебе вже не знала
Прощавай - сказала - не судилося
Вважай, я тобі приснилася
Забрали ми тебе із донечкою
Умирав ти дома наше сонечко
Ні, я тобі не дорікала
Бо душа моя гірко ридала
Поховала я тебе мій рідненький
Моя доленька, друже сивенький.