Хтось в небесах
Палив листи –
Туман проліг
Вечірнім містом.
Пробіг осіннім
Падолистом,
Мов шепіт: «Прощавай…
Прости…»
Я загубилась
У юрбі,
Сховалась
В лабіринтах вулиць,
Щоб наші весни
Повернулись,
Багато варто
Зберегти…
Туман проліг,
А небеса
Дивились мокрими
Очима… -
На смуток мій,
Що за плечима
Розправив крила,
Наче птах…
Хтось в небесах
Палив листи –
Як я у запалі –
Цілунки, надії,
Спогади, дарунки…
Що лишили в душі
Сліди…
Хтось в небесах
Палив листи …
..ух...как же выразительно, Вита!
мокрые глаза неба...смуток - птах...при пожаре!от листов (письма?листья?)...
очень красиво...умничка! спасибо тебе за красивую Поэзию....
с уважением и симпатией,
привет, Оленька, спасибо, что нашла время погостить на моей страничке, на самом деле туман такой был, будто пожар вселенский случился (не дай Бог!), так вот, я и подумала, что вероятно на небесах кто-то в разочаровании жжет письма любовные)))запаха гари нет, а не видно столба ближайшего)))