Пред.
|
Просмотр работы: |
След.
|
07 июля ’2023
09:49
Просмотров:
2452
***
Занадто багато місця в людському серці!
Вміщає горе, страждання, чорніє від лиха,
страха, ненависті, вибухів, смерті... і б’ється,
йде, як старезний годинник, підхрипує стиха.
Бо і пожалітися нікому, адже навколо
такі ж, як воно, і зарадити їм неможливо,
а потім вже навіть зрадіти — безжалісна школа
життя його п’є та висушує. Просто на диво
міцне, безрозмірне, хоч ніби давно уже хворе,
хвилинами розпачу давиться, себе дивує,
що стільки вже в нього улилося: цілеє море,
а досі не луснуло, молиться, плаче й німує,
благає, картається, спати ночами не може,
позбавитись кари цієї — також; і розплата
отим посилається з легкістю й милістю, Боже,
в кого не боліло, жорстке, як могильна лопата...
07.07.2023.
Голосование:
Суммарный балл: 0
Проголосовало пользователей: 0
Балл суточного голосования: 0
Проголосовало пользователей: 0
Голосовать могут только зарегистрированные пользователи
Вас также могут заинтересовать работы:
Отзывы:
Оставлять отзывы могут только зарегистрированные пользователи