Денацифікація блакиті,
денацифікація хлібів,
діти викрадені і убиті,
здичавілий легіон рабів,
що за іншим ляже легіоном
у канави, вириті в чужій,
стадіон за іншим стадіоном -
вболівальники; на сцені Вій
просить їх повіки піднімати,
вікові, іржаві... вдалині
батька, сина, дочку або мати
бачити, мов контур на стіні,
поціляти в них, бо то не люди
для скажених нелюдів, то так -
українці.................................
Ця війна ще буде
і перелицьована навспак,
і сиропчиком словес полита,
в ритуали міцно увійде -
що ж, дарма, аби орда розбита
вшилася туди, де карма жде:
до свого дірявого корита.