Все просто...

Все просто... Насправді лиш осінь
Малює пейзаж у дворі,
Де сонні дерева ще й досі
Простягують тінь до воріт...

Де сонце, минаючи обрій,
Згубило промінчик в траву,
А вітер - музика хоробрий,
Натягує струн тятиву...

Все просто... Напевно, це осінь
Мій смуток збудила зі снів,
Як срібло вплітала в волосся
Мереживом пройдених днів...

То просто в дощу за стіною
Той голос, так схожий на твій...
То лист шелестить між собою
У такт світлій тузі моїй...

То ніжність стає знов словами
І тихо торкається вуст...
Все просто... Лиш осінь між нами...
І складно водночас чомусь...