Це - кохання!

Це - кохання!

Ось вчинки-
Вночі оті зльоти у небо ...
Ні,тебе зрозуміти не вмію!
Але...
відчуваю настрій кожноі твоєі клітинки.
Це запалює, вабить і кличе -
Що є духу біжу по землі за тобою до тебе
Крізь пихаті ліси і пустелі колючі
Лабіринти
й прогризаючи скелі-
...Тонелі
А ще по воді без зупинки...
То калюжі лише, море далі...
я мов шаленію!
Я палаю! скипає вода і клекоче...
Я так хочу
Рішуче, сміливо
зібрати думки про моі почуття
Й все сказати тобі...

Але очі...
Ці твоі очі!
Вони крадуть у мене останню надію
Усвідомлюю , що в безодні іх гину-
Біль , бо Тонуть отак кораблі
У холодному мороку океанів...

Ні ! - кричу
до життя я не втратив жагу!
Каяття
В твоі очі дивлюсь , мов в останнє...

Вони вже і зорями сяють ясні!
Чи ж мені?
сміються грайливо
Й шепотять мріі ночі,
І віжроджують в серці бажання...

Натхнення до дива!
Ти злітаєш у небо
Для тебе це просто...
І вперше я поряд...
та все ще мовчу...
Я тремчу...
Мій відібрано голос
блідою примарою в темряві ... Ніч
Сніг обличч
Тане тане ... То тайна...
Плекання
Скажі ,моя в чому провина?
Чом палаю і мерзну водночас?
А ти ж наче щаслива,
Бо співаєшь й танцюєшь?
Твій спів - свіжа Злива
І вітер ласкавий -твій танець!
Безмежна година
Лине мова
Гнучкого тендітного тіла.
Наш політ то є відповідь?так?
І Вмить розумію
Так ! Все так!
Це - кохання!