З тишиною розмовля... Из сборника "Седіе дороги"

А на украинском слабо почитать?
З тишиною розмовля...
Там, де скошенії трави,
Довго, довго я стояв.
Всі земні покинув справи,
З тишиною розмовляв.

Розмовляв про те, що було,
Про життя розповідав.
І про те, яке минуло,
І про те, яке чекав.

Раптом так щось важко стало,
Наче все, що мав, програв.
Хмара сонечко сховала,
Хутко зник і запах трав...

Може те, що надвечір'я
Вже стелилось по землі?
І до рідного подвір'я,
Звали в небі журавлі?

Може те, що все хотів я
Щось значне в житті знайти.
Та роки уже не тії,
До вершини не дійти.

Так я довго с тишиною
Наодинці розмовляв.
З тишиною, сам з собою
Душу в сповіді купав.

А кругом уже темніло.
Я ж у полі все стояв.
І про те, що наболіло,
З тишиною розмовляв.