Хіба нам треба лавровій вінок
Від світу, заходу, чи то Європи,
За те, що довели, ми не холопи,
І скинули те головне лайно.
Хай там від люті казиться воно,
Ми створюємо свій вінок. З укропу.
І той букет, не гірше за часник,
Вбиває провідну нечисту силу,
Тим більш, що та дозріла і догнила,
Кріп файно душить сходи сатани,
Лікує навіть звичку до війни.
Колись прийде тверезий понеділок.
Летить букет з весільного вінка,
Як пощастить, то зловить і Росія,
Бодай би трошечки протверезіє,
І вилізе нарешті із кутка,
Де королеву роблять з пішака
В шпигунській шаховій анестезії.