шагрені все менше лишається кутик
з якого здається немає стежин
і ладен згадати і ладен забути
все те що прожив та іще й пережив
потроху наповнює бісова втома
та щось тебе знову вертає на шлях
лишає збентежений глузд переляк
бо й досі щодня прокидаєшся вдома
і видасться всесвіт не зовсім порожнім
прийдуть несподівано думи святі
і ти розумієш ще це є твій дім
і іншого бути не може