Вірші не порожні – то, майже, молитва,
Та, десь-таки й проповідь, бо ж до людей.
Дивіться, поети, можливо, не слід вам
Писати на кожен сіресенький день.
Ото ж і віршуй собі, суто до Бога,
Писати до нього – то, майже, собі,
Вважай, що у тебе не пара чобіт,
А крила, і просто у небо дорога.
Дорога до Бога – на що тобі люди,
Складай потихеньку написане в стіл.
Чи викинь в мережу, коли вже схотів,
То – майже, те саме, і шкоди не буде.