Народе мій...

Народе мій, звідкіль ця глухота
І сліпота? Невже не бачиш бруду
І крові на руках своїх? Уста
Чому твої замовкли? Глянь, усюди
Хрести й німа, смертельна пустота...

О, матері! Не жертвуйте синів!
Вони ще молоді й так хочуть жити!
Натомість - вічно сплять серед ланів...

Земля так щедро вистелила житом
Останню постіль для своїх синів...

І неважливо, хто був неправий,
За що боровся і з котрого боку...
Важливо, хто залишиться живий?

Шуміли трави в тих степах широких,
Де між братами йшов смертельний бій...

05/06/2015
© Copyright: Наталья Сидорак, 2015