Не бачені ніколи (українською)

І несподівано прийдуть не бачені ніколи -
Так просто, так буденно, так звичайно,
Як діти до осель своїх зі школи,
Або трамвай від Цирку до Подолу,
Чи у Дніпро колись свята Почайна,

Або як жовтень, липень, грудень, березень чи травень,
Чи інший місяць, рік - чи ж то важливо,
Коли для наших кругосвітних плавань
Межа не світ, а тиха сонна гавань,
І навіть в ній ми ходим несміливо,

Навшпиньки, боком, крадькома, затамувавши подих,
Щоб ненароком їх не налякати -
Було колись, пускали хліб по водах,
Він повернувся - і стоять на сходах
Не бачені ніколи дні і дати.