Дивись,вона перед тобою,
Рида кривавими слізьми.
Новою-старою ордою
В полон узята.І дітьми
Своїми знову розіп'ята.
І мовчки з кручі зрить Тарас,
Як панство жадібне затято
На клапті рве і ріже нас.
І дума в нього лиш єдина.
Єдина,як під сонцем світ.
Чекає--встане Україна,
Його згадавши Заповіт.