Де волошками всіяне сонячне поле,
Там на пагорбі терен цвіте,
Там бере свій початок найперша дорога,
Від старенької хати до шляху веде.
Шлях широкий далекий - вабить і кличе
Обіцяє нам здійснення безлічі мрій…
А тополі над шляхом, лиш листом колишуть,
Та шепочуть молитви своїм дітям у слід.
Вони будуть чекати і у вітра питати:
Де їх діти тепер? Чи щасливі вони?
І приходить у снах, щоб покликать до хати,
У той хутір, що спить у краю солов’їв.