А земля безсило стогнала під натиском буру...

Когда будет срублено последнее дерево,
когда будет отравлена последняя река,
когда будет поймана последняя птица, —
только тогда вы поймете,
что деньги нельзя есть...
Автор неизвестен


Навіяно ситуацією, зв`язаною з початком діяльності компанії «Шелл» в Україні. Якщо я все правильно зрозуміла - то є велика загроза того, що ми можемо залишитися без придатної для пиття води... А їхня діяльність по видобутку сланцевого газу може призвести до глобальної екологічної катастрофи...

А земля безсило стогнала під натиском буру.
І могутнє тіло час від часу здригалось від болю...
Беззвучно терпіла від дітей страшенні тортури, -
Коли в вени її вливали отруту з водою...

Не могла зрозуміти: "Чому? За яку провину?
Так ненавидять і зневажають її рідні діти?"
Що повинна вчинити мати, щоб змусити сина
В її змученім тілі безліч дірок робити?

А отрута текла по венах, спепеляючи м`язи...
Кип`ятила кров, розриваючи стінки артерій...
Край дороги тремтіли від страху старезні в`язи -
Поневолі свідки безглуздих людських містерій...

Спровоковані нами, неначе старі аневризми,
Розсікають земельні пласти гідророзриви...
(Дуже скоро від нас залишаться лиш афоризми...
Ради чого живем? Невже заради наживи?)

Все це дуже схоже на смертну кару отрутою.
На заряджену бомбу, готову здетонувати...
Ви подумайте, люди, якою буде спокута,
Як не буде що пити і куди зерно засівати?!

Я звертаюсь до вас, промисловці і політикани!
Віднайдіть в собі хоча б краплю здорового глузду!
Відірвіться на мить від прибуткових планів
І подумайте, як, насправді, це все безглуздо!

Де ви будете жити, як знищите все довкола?!
Що ви будете їсти? Ви майже все отруїли!
Ви збещестили Землю, роздягнувши її догола,
Й час від часу гвалтуєте її незахищене тіло!

Так, я знаю, ви скажете: "Не треба розводити драму!
Все безпечно... бла-бла.." Лицеміри всією душею...
То прийдіть додому, роздягніть свою рідну маму
І зробіть з нею те, що ви зробили з Землею...

07.07.2013