Колискова для сина

Спи, малесенький мій, бо злипаються вже оченята...
Поринай в світлий сон попід крилами довгих вій.
Спи, як янголи сплять. Спокій твій берегтиме тато
На життєвій дорозі, повній безхмарних мрій.

Я ж дорогу твою застелю материнською ніжністю,
І своєю любов`ю огорну тебе, мов плащем,
Що тебе захистить від жорстоких життєвих розбіжностей
Під палаючим сонцем і проливним дощем.

І куди б не пішов ти - неважливо, наскільки далеко,
Пліч-о-плІч по дорозі з тобою йтиме батька душа, -
Як зіб`єшся зі шляху - вона змиє в небо лелекою,
Щоб тебе провести по далеких, чужих світах.

А якщо від розчарувань підкосяться ноги,
І ти звалишся на коліна в дорожній прах,
Не чекаючи ні від кого уже допомоги, -
Знай, що бАтька душа понесе тебе на руках.

І нестиме допоки, допоки тремтять коліна,
Поки знов не розправляться крила в новий політ...
Бо хіба спроможний покинути батько сина
На крутому підйомі у свій неосяжний зеніт.

Коли ж буде несила по просторах світів літати,
І розвіються мрії, наче вчорашній дим,
Пам`ятай, що тебе чекатимуть мама і тато
У відкритих дверях на порозі у рідний дім.

01.05.2013