Нещасні ми

Як думаєш,чого ти хочеш?
Мене,себе,чи нас обох.
Запутався у власних заморочах,
Не знаючи своїх бажань.

Клянеш мене,жорстоко судиш,
Немов, лиш в тому винна я.
Ти сам себе обманами годуєш,
Не боячись перетравити все нараз.

Як надоїло все це слухать,
Пішла б давно напевно я.
Але прив'язана ланцами:
Кохання,шлюбу й обіцянь.

Знайди себе,й живи щасливо!
А не картай нещасних нас.
Якщо ж мішають ті кайдани,
То без жаління їх ламай..