Випадок в лісі

Ліс сорока облетіла,
де у двері, де в вікно
до театру запросила -
там покажуть всім кіно.
І під вечір на поляні
сіли звірі там і тут
в нетерплячому чеканні,
що от-от і фільм почнуть.
Та його не починають,
бо стоїть страшенний гул,
там кричать, а тут штовхають,
заволав хтось: “Карау-у-ул!”
Раптом голос найгучніший
галас той перекричав:
“Друзі, гей, ану тихіше!”
Трохи згодом так сказав:
“Ми марнуємо даремно
наші сили і слова,
гляньте - вже на дворі темно,
що ж порадить нам сова?”
Та статечною ходою
до екрану підійшла,
повертіла головою,
в залі тиша пролягла.
“Бачу я одну проблему, -
так промову почала, -
пояснити оцю тему
допоможе нам бджола.
Чом ти голосно дзижчала
і чому в очах сльоза?”
“Сісти зручно заважала
ця велика стрекоза”.
Черга тій відповідати,
то ж вона і промовля:
“Мушу ближче я сідати,
бо не бачу іздалля”.
”Ой, і я погано бачу, -
всім мурахи голос чуть, -
і від того зараз плачу,
сісти ближче не дають.
Як же ближче підібратись?
Подивіться, скільки нас,
треба з нами розібратись,
ми ж бо губимо свій час.
Гляньте, кріт дивитись хоче
фільм найближче від усіх!”
Раптом мавпа як підскочить
і почувся її сміх:
“Ха-ха-ха, не знаю, нащо
для крота оте кіно,
але знаю, що найкраще
видно здалеку воно!”
Звірі разом закивали:
“Згодні з нею ми у тім”.
А ведмедиця сказала:
“Кольоровий хочу фільм!”
Підхопилась враз акула:
“Друзі, прошу, підкажіть,
я про колір часто чула,
але що це - поясніть!”
В залі шум стоїть страшенний,
чути: “Жовтий, голубий,
чорний, синій та зелений,
є червоний, золотий!”
Як тихіше трохи стало,
тут сова і промовля:
“Бачу, знаєте ви мало,
поясню вам дещо я.
Всі метелики і бджоли
колір вміють розрізнять,
щоб нектар знайти у полі,
квіти треба розпізнать.
Хтось жаліючи зазначиь,
що кротові треба зір,
але ж нащо йому бачить,
як в землі живе цей звір?
Хто у водах проживає,
гострий зір не треба їм,
їжу поруч добуває
і її достатньо всім.
У мурах з їх малим зростом
зір, звічайно, теж слабкий,
та й знайти їм їж у просто,
не жалій лише лапки.
Різним звірям або птицям,
щоб сховатись чи піймать,
зір слабкий їм не годиться,
тільки гострий треба мать.
Допоможу дуже просто:
щонайменші - в перший ряд,
а за ними більші зростом
послідовно і назад.
Хочу вам нараду дати:
буде менше в вас питань,
коли більше книг читати,
бо вони - скарбниця знань”.