Вавилонская легенда о сотворении мира

Вавилонська легенда про створення світу відображена у «Поемі про створення світу», яка наявна у вигляді тексту VII сторіччя до Р. X., але він претендує на куди більшу давність і, безперечно, є копією якихось набагато давніших текстів.
Оповідь починається з виникнення всіх речей. Ще нічого не існує, немає навіть богів. Із цієї ніщоти виникають космічні принципи Апсу, прісна вода, й Тіамат, вода солона. Першим кроком у цій теогонії є народження Мумму, первістка Апсу й Тіамат. Боги ростуть і розмножуються. Потім вони бунтуються проти цієї первісної божественної тріади. Апсу вирішує знищити їх... Але мудрий Еа вдається до чарів і перемагає. Він насилає могутнє закляття на води, стихію Апсу, присипляє свого предка і бере Мумму в полон. Тоді Тіамат задумує помститись за переможеного. Вона одружується з Кінгу, ставить його на чолі свого війська і доручає йому нагляд за таблицями судьби. Еа розгадує її заміри й відкриває їх древньому богові Аншару. Спочатку Тіамат перемагає цю спілку, але тут з’являється Мардук, який викликає Тіамат на двобій, убиває її, розтинає її тіло надвоє, «мов рибину», і створює з однієї половини Тіамат небо, де вміщує зорі, а з другої половини — землю. А з Мардукової крові створили людину.